Минає 209 років з того часу, коли українська земля подарувала нам одного з найкращих її синів, безсмертного генія – Тараса Шевченка. Поява цього національного титана є видатною подією в історії України та світу.

І до тепер жоден письменник не вклав у свої твори стільки невмирущої краси і стільки вічної правди та не дав своїм словам такої чарівної сили, яка відгукується в серцях мільйонів.

Поезію Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. Один із 300 кратерів Меркурія, діаметр якого 137 кілометрів, отримав ім’я Тараса Григоровича. 1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка.

Відкрили наукове зібрання перший проректор Оксана ОЛІЙНИК та проректор з науково-педагогічної роботи та інноваційного розвитку Димитрій ГРИЦИШЕН.

Про Шевченка в сучасному культурному просторі розповіла наша гість Марина Франчук – літературознавиця, шевченкознавиця, авторка прозових творів, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та зарубіжної літератури і методик їх навчання Житомирського державного університету імені Івана Франка. Марина Валеріївна запропонувала нове бачення Шевченка.

До круглого столу також доєдналися викладачі і студенти факультету національної безпеки, права та міжнародних відносин «Житомирської політехніки»: Вікторія Загурська-Антонюк, Оксана Литвинчук, Софія Ребчинська (МЕ-8), Михайло Іщук (МВ-2), Ілона Лісова (МЕ-8), Дмитро Стецик (МВ-2), Софія Павловська (МЕ-8).