4 березня 2026 року здобувачі вищої освіти факультету національної безпеки, права та міжнародних відносин долучилися до польсько-українського вебінару «Геополітичні дилеми Африки в ХХІ столітті» в рамках 3-го Конгресу африканістики.
Організатором та модератором заходу виступила проф., д-р політ. наук Тереза Астрамовіч-Лейк, керівник докторських студій Інституту політичних наук Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині (Польща). Вебінар об’єднав на одній платформі провідних дипломатів, науковців та молодих дослідників із Польщі та України, які прагнуть поглибити розуміння африканських реалій та їхнього впливу на глобальні процеси.
Перша частина заходу була присвячена виступам дипломатів. Розпочала дискусію Любов Абравітова – директор Департаменту Африки та регіональних африканських організацій МЗС України, Надзвичайний і Повноважний Посол України в ПАР (2020–2025), Ботсвані (2021–2024) та Мозамбіку (2021–2025). У своїй доповіді вона окреслила сучасний стан та перспективи відносин України з державами Африки, наголосивши на важливості відновлення та активізації дипломатичної присутності на континенті.
Юрій Токар, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Кенія, постійний представник при ЮНЕП та ООН-Хабітат (з 2025 року), поділився баченням ролі Кенії у зовнішньополітичних пріоритетах України. Він акцентував увагу на потенціалі двосторонньої співпраці у сфері екології, технологій та сталого розвитку.
Наступним виступив Олексій Сивак, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ботсвані, кандидат політичних наук, який розкрив особливості українсько-ботсванських відносин та виклики, що стоять перед дипломатією в цьому регіоні.
Завершила блок виступів професор Ірина Матяш, керівниця Центру досліджень України Варшавського університету, Почесний амбасадор України 2024 року. Вона представила доповідь про вектори публічної дипломатії України в країнах Африки, наголосивши на важливості наукової, освітньої та культурної складової як інструментів формування позитивного іміджу держави.
Після жвавої дискусії з дипломатами розпочалася друга частина вебінару, що складалася з низки наукових виступів. Серед доповідачів були:
Проф. Аркадій Жуковський (Університет Вармінсько-Мазурського) з історичним екскурсом про емігрантів із Центральної та Східної Європи в Південній Африці;
Проф. Катажина Мацєєвська-Мєшковська, яка проаналізувала візію ПАР у промовах Нельсона Мандели;
Спільна доповідь доктора Ольги Івасечко (Національний університет «Львівська політехніка»), професора Тереси Астрамовіч-Лейк (УВМ) та професора Ярини Турчин (Національний університет «Львівська політехніка») на тему гуманітарної допомоги ЄС Африці;
Проф. Вальдемар Томашевський із аналізом дій ЄС щодо нелегальної міграції на Середземному морі;
Магістр Олег Пехник (МЗС України) про економічні та безпекові інтереси КНР у Північній Африці;
Проф. Марцін Хелміняк із доповіддю про місце Ефіопії у зовнішній політиці Росії;
Проф. Войцех Котович, який дослідив ефективність російської інформаційної війни та «м’якої сили» Кремля на континенті.
Окремо варто відзначити участь молодих науковців. Зоряна Крохмальна, студентка магістратури кафедри політології та міжнародних відносин Львівської політехніки, представила порівняльний аналіз військової присутності РФ, КНР та США в Африці. Її колега, магістр Романна Гасин, розкрила особливості реалізації геополітичних інтересів росії в Африці та їх перспективи. Марта Олійник-Дьомочко (Києво-Могилянська школа) порушила тему впливу російської православної церкви в африканських країнах.
Доцент Олег Цебенко (Львівська політехніка) проаналізував роль БРІКС+ у контексті економічної співпраці з Африкою, а завершальна доповідь професорки Тереси Астрамовіч-Лейк, докторки Ольги Івасечко та професорки Ярини Турчин була присвячена болісній темі порушення прав жінок в Африці.
Завершився захід підсумковою дискусією, під час якої учасники обмінялися думками щодо почутих доповідей та окреслили подальші напрями співпраці між польськими та українськими дослідницькими центрами.
Для здобувачів освіти Житомирської політехніки участь у цьому вебінарі стала унікальною можливістю не лише почути авторитетних дипломатів і науковців, а й долучитися до міжнародного діалогу про майбутнє Африки та її роль у сучасних геополітичних процесах. Здобуті знання та враження, безсумнівно, сприятимуть подальшому професійному розвитку майбутніх фахівців із національної безпеки, права та міжнародних відносин.
Залиште відповідь